Щербатый оскал сумской прокуратуры.
(вересень-жовтень 2003)
Владимир Бойко
"PRAVDA.SUMY.UA"

Трудно поверить в то, что недавно назначенный прокурор Сумской области Юрий Ударцов не знает, что подобного рода “досудебное следствие" Уголовный кодекс трактует как преступление против правосудия. Ибо в чем — в чем, а в преступлениях против правосудия господин Ударцов является незаурядным специалистом еще с тех пор, когда работал прокурорам города Славянск и добивался в суде осуждения журналиста Игоря Александрова за “клевету" на известного ликеро-водочного предпринимателя Лещинского. Да и после перевода на должность заместителя прокурора Донецкой области этот защитник бедных и обиженных не стоял в стороне от многочисленных нарушений законодательства со стороны правоохранителей, осуществляя зато придирчивый прокурорский надзор за ходом расследования убийства все того же И.Александрова. Нет, наверное, господин Ударцов знает, что подобного рода “досудебное следствие" квалифицируется по целому ряду статей уголовного закона, поскольку возбудить уголовное дело против конкретного человека, а потом в течение четырех месяцев не выдвигать этому человеку никакого обвинения, анализируя при этом “пробы воды" — это является прямым преступлением.

Свистопляска кучмосудия в Печерском суде Киева.
(04.07.2003)
Давно я так не веселился….

Сегодня мне пришлось побывать еще раз в самом приблатненном суде Киева – Печерском.

Вообще слово «суд» с некоторых пор вызывает у меня улыбку – зная как работает эта госконтора, каковы там красавцы-чиновники, я знаю, что всерьез ее может воспринимать только или наивный человек, или тот, кто никогда не сталкивался с ней. А уж уважать эту систему, ее ”судові рішення” может разве что слабоумный.  --->

Розбещені безкарністю
(19.06.2003)
Тетяна Метельова
"Українська газета", №23(259)
Навряд чи вітчизняне правосуддя потребує характеристики - його особливості вже відомі всім. Випадки, коли судді дотримуються вимог закону і діють у відповідності до норм законодавства, настільки поодинокі, що дивують, коли трапляються. Беруся стверджувати, що сьогодні ніхто, навіть найчесніша, найлагідніша й найнепомітніша людина не застрахована від того, щоб одного разу бути звинуваченою в крадіжці, убивстві, розкраданні в особливо великих розмірах тощо - у чому завгодно, якщо комусь, хто має гроші й владу, це буде потрібно. І суд, усупереч фактам, доказам і свідченням, не маючи жодних законних підстав і «правових зачіпок», засудить нелюбого замовникові. --->

Україна - „в законі”, народ - в безправ'ї
(25.05.2003)
Леонід Сапа
Відкритий лист Президентові України Л.Кучмі, Голові Верховної Ради України В.Литвину, народним обранцям України

Шановні державні мужі і народні обранці. --->

Зброя проти непокірних
(19.02.2002)
Тетяна Метельова
"Свобода", грудень 2001 року
Одним із найжахливіших знарядь, що їх використовувала для нищення своїх опонентів тоталітарна система, була психіатрична служба. Незалежна Українська держава в перші ж роки свого існування приділила особливу увагу випрацюванню законодавчих запобіжників, аби назавжди унеможливити потворну практику перетворення медичної допомоги на каральний орган. І донедавна видавалося, що хоч тут у нас усе гаразд. Та виявилося, що мірою відродження тоталітарних рис у владному житті країни є запозичення з радянської минувшини методів боротьби з інакомисленням. І серед них - використання психіатрії для розправи з "незручними" громадянами. --->

Кого захищає український омбудсмен
(18.02.2002)
Тетяна Метельова
"Свобода", грудень 2001 року
Виходить, Уповноважений вважає за можливе втручатися лише в ті справи, що вже розв'язані судом?! Ваше відомство нас за дурнів тримає, пані омбудсмен? Навіть приймальних днів у Вас не передбачено, пані головна поавозахисниця країни! "Узок их круг и далеки они от народа", - так, здається, у класиків?
Шановна Ніно Іванівно! Вам нагадати прізвища тих людей, чиї права ви могли, повинні були захистити і кого брутально "бортанупи"? Спрямовані їм відповіді Вашого відомства у мене є. Чи Вам це не цікаво? Бабу з воза... --->

Хижаки
(05.02.2002)
Тетяна Метельова
"Свобода", 4-11 грудня 2001 року
І я, отримавши в спадок від Вадима Кубайчука лист-звинувачення, звертаюсь, мушу звертатися до людей - до тих, хто за посадою відповідальний за дотримання законності в органах слідства. До правозахисних організацій. До знаних і незнаних правозахисників. Просто до небайдужих. Люди, отямтеся! Зло має бути покараним! Інакше ми, МИ довіку не матимемо права на людське життя.
І, як post-scriptum, звертаюся й до вас, пане генеральний прокуроре, до вас, пане Потебеньку! Чи мені вже варто писати подібний лист із зазначенням прізвищ?
Питання риторичне. Це я так, про всяк випадок. Хоч знаю, усі звернення за життя марні, поки прокуратура знаходиться у ваших і подібних до них руках. Поки країну, "шляхом реформ" штовхають такі самі руки - руки хижаків. Промовистий доказ тому - Гонгадзе, Александров і ті інші, відомі й невідомі широкому загалові, усі ті, вбиті, закатовані системою, і все - безкарно... --->

"Хоть в лоб, хоть по лбу"…
(08.11.2001)
Для спецслужб вже давно не секрет, що до посад найвищих державних діячів у будь-якій країні "дослужуються", як правило, найбільш дегенеративні елементи. У так званих "розвинутих" країнах вони вміло маскуються під шляхетних та розумних, створюють собі відповідний імідж, вміло маніпулюючи свідомістю рядових громадян. Щодо українського "істеблішменту", то в останньому, судячи з поведінки його представників, не вистачає "клепки" навіть не створити з себе відвертого посміховиська. Відповіді "барабанщиків" адміністрації Президента на скарги на Генпрокуратуру "тягнуть" на те, щоб їхніх авторів, хіба що, використовували як наочні посібники для студентів-медиків.... --->

Надто брудна білизна вітчизняної Феміди
(16.10.2001)
Як кажуть: головний ворог системи, не той, хто проти неї бунтує, а той хто показує іншим, як можна жити інакше. То ж, здається, голова Залізничного суду Києва Василь Косенко, не на жарт злякався можливих наслідків перебування Юрія Кухалейшвілі на посаді судді - бува і інші судді району почнуть судити за законом, а там під загрозу може стати і вся судова система. А де кінець такої судової системи там і кінець і державно-кримінальної. То ж далеко мітить і бачить пан Косенко... --->

Суддівська логіка або "розвід"* по-суддівськи
*від розвести, те саме, що кинути, тобто обдурити, обшахрати, тощо.
(21.09.2001)
Андрій Чернов
Не знаю, чи варто було, взагалі, писати цю статтю, але з огляду на поведінку Шевченківського місцевого суду Києва, небажання судової системи виправляти нехай, навіть, не свої помилки (а, фактично, нахабне суддівське шахрайство Ватутінського суду того ж Києва) все ж заставили її написати, але не з метою чи то провчити чи сподіватися на якесь усвідомлення своєї поведінки представниками судової влади, а донести до громадськості яким чином приймаються ті чи інші судові рішення і чого вони, здебільшого, варті. --->

Суддівські забави
(13.09.2001)
Тетяна Метельова
"Патріот України, 9-15 серпня 2001 року
Про принади вітчизняної судової системи, її корумпованість, залежність від виконавчої влади вже писано-переписано. Нерідко преса зверталася й до застосовуваних у судочинстві прийомів, завдяки яким суддями безкарно здійснюються неправомірні дії та виносяться сумнівні чи відверто неправові рішення. І хоч висвітлення в ЗМІ прикладів суддівської сваволі жодним чином не вплинуло на ситуацію в цілому, однак подеколи привернута до конкретного випадку увага громадськості не залишалася без наслідків, і судові діячі, чиї прізвища стали надбанням громадської думки, у подаль­шому змушені були тримати себе хоча б у якихось рамках. --->

Громадьським та правозахисним організаціям
Звернення правозахисника Людмили Мнушкіної
(22.08.2001)
Людмила Мнушкіна
Я убедилась на собственном горе, что судебная власть в Украине отступает при достойном ей сопротивлении. И несмотря на подорванное здоровье моего сына и мое, потерю работы, средств к существованию, мы продолжаем бороться. --->

Не дозволяють добиватись своїх прав
(30.07.2001)
Валентина Кононенко
"Патріот України, 12-18 липня 2001 року
Через бездіяльність Ленінградської райради та райдержадміністрації по здійсненню контрольних функцій (ст. 29 та ст. ЗО ЖК) здійснювалося шахрайство з житловими приміщеннями будинків № 63 та № 61 по вулиці Вернадського, перетворивши мешканців цих будинків у безправне, тупе бидло. Я не могла погодитися з цим свавіллям, беззаконням та безправ'ям й тому з 20 квітня 2000 року в знак протесту стала в пікет біля Київської міськради та міськдержадміністрації. На день річниці Конституції 28 червня 0.0. Омельченко особисто бачив чотирьох пікетувальників від Радянського, Ленінградського, Шевченківського та, Подільського районів. --->

Шоу столично-одесской бля-Фемиды-3
Открытое письмо Президенту Украины Л.Д.Кучме
(05.07.2001)
Леонід Сапа
Судья Никитина дошла до откровенного садизма – в ее кабинете посетителей шокирует красочный плакат с бериевским изречением: „Отсутствие вашей судимости – не ваша заслуга, а наша недоработка.” И конвеером отправляет безвинных за колючую проволоку. И таких, Леонид Данилович, циничных шизоидов, как Никитина, в Украине более 6 тысяч! --->

Шоу столично-одесской бля-Фемиды-2
Открытое письмо Президенту Украины Л.Д.Кучме
(07.06.2001)
Леонід Сапа
Изложенное, Леонид Данилович, неопровержимо свидетельствует о том, что Ваше бля-окружение продолжает выставлять Вас, как Президента 50-миллионной державы, на всемирный позор! Разнузданный произвол судейства вызывает, Леонид Данилович справедливый общенародный гнев и тревогу за Отечество. Публикаций о массовой судейской преступности более, чем достаточно - всех беспокоит дефицит реальных действий по обезвреживанию уголовных служителей Фемиды. И "недосягаемым", пока что остается верховода судейского криминалитета - председатель Верховного суда Украины В.Ф.Бойко! Слово и дело остается, Леонид Данилович, за Вами как за гарантом Конституции, законности и прав человека. --->

Хай живе Робін Гуд у правовій державі
(20.05.2001)
Тетяна Метельова
"Свобода", № 12 (46), 3-10 квітня 2001 року
Про принади судочинства в нашій, ну надзвичайно правовій державі, не чули хіба що сліпоглухонімі (бо просто глухі мають очі, якими й бачать ті дива, що кояться в судовій системі України). Та хоч би в яких різких висловах не характеризувати діяльність українських судів і суддів, життя кожного разу підсовуватиме факти з практики судочинства, для характеристики яких слів бракуватиме; хоч би яким збоченим не уявляти стан державного правозахисту, реальність перевершуватиме всі уявні правозбочення. --->

Шоу столично-одесской бля-Фемиды
Открытое письмо Президенту Украины Л.Д.Кучме
(01.05.2001)
Леонід Сапа
В своем предыдущем послании на Ваше имя указывалось, что под патронатом одного из матерейших авторитетов общего паханата - В.Ф.Бойка судейский произвол достиг апогея на Одесщине. В частности сообщалось о том, что преступная шайка в составе заместителя министра юстиции Украины Б.Стычинского, заместителя генпрокурора Украины О.Колинько, председателя Одесского облсуда А.Луняченко, судьи этого суда Г.Погореловой и председателя Печерского райсуда Киева Н.Замковенко путем откровенного предательства Родине лишь в одном «нефтеразливном» гражданском деле от Украины для Мальты, а, значит, и для себя, оторвала 16 млн. долларов США! Сообщали о том, что национальное достояние, пассажирский лайнер «Тарас Шевченко», стоимостью в 12 млн. долларов США, один из судей семейного клана А.Луняченко продал за рубеж всего за 2,5 млн. долларов США! Сообщали о том, что по распоряжению местечкового паханата в лице главы Одесской облгосадминистрации С.Гриневецкого, начальника управления облюста Н.Лесогорова, начальника облфинуправления Г.Поддубного, сборы от деятельности судов и милиции, в нарушение Конституции, в нарушение закона «О бюджетной системе Украины», в нарушение Вашего, Леонид Данилович, Указа № 41/98 от 21 января 1998 года, перечисляются не в Госбюджет Украины, а остаются в райсудах, в раймилициях, перчисляются на счета облюста и облгосадминистрации. И так - по всей Украине! --->

Судді знахабніли...
(10.04.2001)
Звернення Палати Захисту Прав Людини Громадської Ради України до Генерального прокурора України з приводу повного розгулу беззаконня у Києво-Святошинскьому та Київському обласному судах. --->

Захистіть Суддю від "суду"
(02.04.2001)
Взагалі, наш Інтернет-часопис багато уваги приділяє саме порушення прав громадян у судах і особливої критики, часто дуже різкої, ми піддаємо суддів України, за підлоги, за завідомо неправосудні рішення, а тут... Коли редакція довідалася про дійсний стан справ, ми були набагато більше шоковані ніж від інформації, що вже стала, на жаль, звичною для нас - засудження невинних або відверті суддівські шахрайства. Ми були шоковані, бо нам стало відомо про той стан у якому опинився у судовій системі ... суддя, який не збирається миритися із свавіллям керівництва та прилаштовуватися під практику тотального свавілля, шахрайств, відвертого нехтування нормами законів, яке процвітає в українському судочинстві. Не менш вразило нас і те, що суддя, який чесно виконує свої обов'язки, так само стає майже повністю беззахисним від системи, частиною якої він, ніби-то, має бути. --->

На той раз суддями були....
(22.03.2001)
Світлана Будинська
(м. Кривий Ріг)
Моє переконання про злочинну судову систему, про її свавілля та суддях-шахраях ґрунтується на досвіді 16-річного безперервного відстоювання в судових інстанціях різного рівня своїх законних прав, інтересів, інтересів та прав інших людей, пошуку справедливості в межах чітко виписаних законів...
Таким чином, на питання "А судді, хто?" та "Що робити ?" відповідаю: Вищезгадані судді, з якими мені довелося зустрітися, якщо називати речі своїми іменами, ніщо інше як - шахраї, фальсифікатори, злочинці, порушники Конституції України, а просто - люди без честі і совісті… --->

Приречені. Частина Друга
(20.03.2001)
Тетяна Метельова
"Самостійна Україна", № 42, 24 жовтня 2000 року
Найприкріше є те, що за умов довічного призначення суддів та переходу права ухвалення рішення до їхніх одноосібних рук сподіватися на покращання ситуації не доводиться. Суддя може зухвало "не помічати" клопотань і не те що не виносити з них рішень, а й не долучати до справи; може, ухвалюючи рішення, свідомо не зважати на наявність положень закону, які його унеможливлюють; може на очах в учасників процесу знищувати документ-докази чи сприяти їх фальсифікаціям на користь однієї зі сторін процесу - може все! І жодного покарання за цинічне нехтування всіма можливими нормами права не буде! Гарантовано не буде! Адже а судах вищого рівня теж сидять живі люди - колеги, друзі, родичі - того самого радянсько-комуністичного гарту. Оскаржуйте, панове, дії судді хоч у Вищій раді юстиції, хоч у пана президента, хоч у дідька лисого, результат однаковий - жодного… --->

Кругова порука у судочинстві?
Відкритий лист голові Вищої ради юстиції Валерію Євдокимову
(12.03.2001)
Андрій Волинець
25 листопада - 8 грудня 1999 року "Патріот України"
Це ж треба, члену Вищої ради юстиції десять місяців розглядати справу, щоб зрозуміти, що згідно із законом про його організацію, це питання не належить до його компетенції!!!
Далеко ми, Валерію Олександровичу, заїдемо з такою роботою членів Вищої ради юстиції… --->

Приречені
(26.02.2001)
Тетяна Метельова
"Самостійна Україна", № 34-35, 5 вересня 2000 року
Наскрізь прогнила судова система України потребує негайного реформування - це зрозуміло кожному, хто стикався з нею хоч раз. Це, здається, зрозуміло навіть главі держави - якщо зважити на його висловлювання з цього приводу. Однак висловлювання - це одне, а діло - інше. І до діла як-раз руки не доходять. Жахливий здогад заповзає в душу: не доходять не тому, що є нагальніші справи, а тому, що в державі, досі побудованій не на силі права, а на праві сили, на телефонно-посадовому свавіллі, інакше й бути не може. Тому, що вигідна вона, зручна й затишна для головного персонажу нашої драми - для Начальника. І якого політичного кольору цей Начальник - значення не має. Його кольори змінюються залежно від політичної кон'юнктури - від дратівливого яскраво-червоного до приємного для ока жовто-блакитного. Та, як і в хамелеона, набраний «під довкілля»» колір зовсім не визначає сутності цієї істоти, сутності глибоко сірої, бридкої і надзвичайно небезпечної для всіх, хто має власний колір. … --->

У центрі Києва в облозі...
(07.02.2001)
Демчук Діана Михайлівна живе у будинку 32а на вулиці Лютеранській. Ще 1988 року мешканців будинку відселяли за їхнім бажанням, враховуючи можливий майбутній капітальний ремонт будинку. Діана Михайлівна вирішила залишитися і приватизувала свою квартиру, але тепер, всупереч її праву власності, цей будинок руйнують, намагаючись просто вижити пенсіонерку із сім'єю, будинок відключили від комунальних послуг, а правоохоронні органи стоять на захисті безправ'я громадянина. А все через надто впливових осіб, що зацікавлені у привласненні будинку та грошові суми, які обертаються навколо ласого шматка нерухомості у найпрестижнішому місці Києва, поруч із будинком адміністрації Президента… --->

Про Кучму і Віталія Бойка
(05.02.2001)
Останнім часом, у зв'язку з агонією кучмівського режиму, у ЗМІ з'являється інформація про відносини Кучми із судовою владою і, насамперед, із Віталієм Бойко. При чому у читача або телеглядача може скластися уява, що Кучма недолюблює Віталія Бойка саме за його, ніби-то, принциповість та неупередженість, яка мала б бути притаманною судді та ще й головному судді України. Натомість, таке враження і розстановка акцентів може, хіба що, скластися у людини, яка не має уяви про дійсний стан справ з судовою владою в Україні. --->

Міліцейський "кидок" під прокурорсько-судовим прикриттям
(27.01.2001)
Таким чином, в справі відсутні потерпілі, відсутні речові докази, відсутні, навіть, працівники міліції, які перевіряли акцизні марки на вокзалі у Харкові. Фактично не має нічого. Зниклі так звані потерпілі ніколи ніким не допитувались, тож невідомо, чим керуються працівники правоохоронних та судових органів, якщо вони, звичайно, психічно здорові ? --->

Матеріали однієї справи або скільки років можна доводити очевидні речі
(07.12.2000)
Історія однієї справи, що тягнеться вже 16 років (!). Скільки часу треба ще щоб довести деградованим морально і генетично (ті, хто буває в українських судах добре розуміють, що така оцінка не є емоційною, а цілком слушною) українським судовим чиновникам, що вони порушують закони України, елементарні права українських громадян? Скільки може народ України терпіти цих, у прямому сенсі, нікчемних та жалюгідних “суддів” та "судійок", що вже не здатні розрізнити де правда, а де відверта брехня? Чи здатні такі чиновники з такими “розумовими” здібностями, які вони демонструють як у письмових відповідях так і під час прийомів, адекватно приймати рішення на підставі діючих законів, грамотно розбиратися з усіма чинниками у справі? Чи ті люди мають права від держави, щоб вирішувати дюлю громадян? Що ще можна чекати від судової влади такого гатунку, якщо її не зупинити і не поставити на належне місце у суспільстві? --->

Як дати хабаря судді?
(23.11.2000)
Єдина проблема – Вам ніхто не гарантує, що справа буде вирішена на Вашу користь, бо є ще Ваш судовий опонент, який теж може дати хабаря і ще й більшого, тоді, звичайно, цілком “справедливо”, що шалька “правосуддя” схилиться у той бік де і більша сума. --->

Головний метод роботи українських суддів і прокурорів
(23.11.2000)
На це у суддівсько-прокурорського клану України є добрий і універсальний засіб. Він не має ніякої офіційної назви, але у побуті це, звичайно, називають “удавати дурня” або “косити під дурня”. І цим засобом добре володіє уся суддівсько-прокурорська “братія”, починаючі від районної прокуратури або суду аж до Голови Верховного Суду або Генпрокурора. --->

Звернення громадських організацій України
(жовтень-листопад 2000)
Навіть за фактами вбивств, хабарництва та шахрайства з боку посадових осіб державних органів, знищення і руйнації пам'яток історії і культури, природи, позбавлення волі громадян за заочно прийнятими рішеннями суду, фальсифікації документів і фабрикування судових справ, переслідування здорових громадян як психічно-хворих, злочинів проти інвалідів, дітей, одиноких матерів, власності, екології тощо, не виносяться відповідні постанови про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні справи або виносяться неналежними органами. Вказані порушення набули небувалого поширення і стають все більш грубими і відвертими. --->

Верховний Суд - риба гниє з голови, або кого боїться Віталій Бойко
(08.11.2000)
Просто, за одним із законів людського співіснування ( а незнання цих законів не звільняє від відповідальності навіть Голову Верховного Суду) людина, що намагається піти проти совісті, честі та нормальних людських взаємовідносин , дуже швидко перестає оріентуватися в подіях, що її оточують, дуже часто не відрізняючи правду від брехні, змішує ці поняття, вірить у власні вигадки, тощо. І як це нерідко буває, така людина сама "ловиться" на власній брехні і стає її жертвою. І приклад Віталія Бойка - яскраве тому підтвердження. --->

Редакторська стаття
(01.10.2000)
Судова влада в Україні наскрiзь уражена корупцiєю, пiдлогами, судовим шахрайством, загальним, вкрай низьким, культурним рiвнем суддiв, не говорячи вже про їхнiй "професiоналiзм". --->